Рушники, писанки, “Кобзар” і старі авто – музеї України з характером

Україну можна пізнавати не тільки через замки, великі міста й підручники з історії. Іноді найцікавіше ховається в місцях, про які ми згадуємо випадково. Наприклад, у Черкаському краєзнавчому музеї можна побачити не лише історію області, а й палеонтологічні знахідки й це вже точно не схоже на нудну шкільну екскурсію. А є ще музеї, які тримаються на одній сильній темі. У Переяславі зібрано близько 4 тисяч рушників, у Коломиї – понад 12 тисяч писанок і декоративних яєць, а в київських “Колесах Історії” – більше ніж 100 ретроавтомобілів і мотоциклів. Рушник, писанка, стара аптека, “Кобзар”, ретроавто – все це різні частини однієї великої історії про Україну. І все це справді цікаво побачити наживо, тому далі розповімо про кожен окремо.

Музей українського рушника – Переяслав

Колаж музею вишивки та народного мистецтва

Почати варто з Переяслава, бо це місто саме по собі схоже на великий музей. Тут є не одна будівля з експонатами, а цілий Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини просто неба. Тобто ви гуляєте між старими хатами, церквами, дворами, господарськими спорудами й вже не здається, що це просто вітрина з мисками за склом. Окремо на цій території працює Музей українського рушника. Він розташований на вул. Літописній, 61. І, за актуальним графіком заповідника, працює з 9:00 до 17:00, вихідні – понеділок і вівторок.

Рушник в Україні – це не просто “гарно вишита тканина”. Він був поруч із людиною в найважливіші моменти:

  • на весіллі;
  • під час хрещення;
  • у дорозі;
  • при зустрічі гостей;
  • у родинних обрядах.

Через рушник можна читати історію сім’ї, регіону та навіть світогляд людей. Орнаменти, кольори, дерево життя, берегиня, символи землі, води й сонця – все це мало значення, а не просто прикрашало полотно.

Колекція рушників у Переяславському заповіднику налічує близько 4 тисяч одиниць, а в самій експозиції представлено 367 рушників із Київщини, Полтавщини, Полісся, Черкащини та Чернігівщини. Окрема гордість – переяславські домоткані рушники XIX століття. Це вже не просто “подивитися на вишивку”, а побачити, наскільки різною була Україна навіть у таких деталях.

Сам музей відкрили у 1995 році в Трьохсвятительській церкві 1651 року, яку перевезли із села Пищики на Київщині. І це теж додає атмосферності, адже рушники показані не в випадковому залі, а в давній дерев’яній споруді, де сама будівля працює на відчуття часу.

Музей ретроавтомобілів “Колеса Історії” – Київ

Колаж ретро автомобілів і музею техніки

Після Переяслава можна залишитися в київському напрямку й поїхати дивитися ретроавто. “Колеса Історії” розташований в Києві, на вулиці Малинській, 1.

Музей заснував Павло Лозовенко – колекціонер з 30-річним стажем і організатор фестивалю Old Car Land. Який у 2025 році зібрав близько 300 унікальних автомобілів. Експозиція розміщена у великому ангарі на 3000 м². Тут понад 100 ретроавтомобілів і мотоциклів, і всі вони на ходу. Одні машини збереглися майже ідеально, інші залишили в оригінальному стані, а частину ретельно відреставрували.

Серед експонатів є справжні раритети:

ЕкспонатЧим цікавий
ГАЗ А (1932-1936)Найстаріший експонат музею
Buick Roadmaster (1937)Найстарший закордонний експонат. В Україні вже 28 років
DeSoto S6Американська класика довоєнної епохи
Willys MBЛегендарний джип Другої світової. Таких виготовили понад 348 000 штук
ЗІС-110 (1945-1958)Представницький радянський лімузин для вищої номенклатури
ЗІМ-12 (1948-1960)Представницьке авто вищого класу, рідкісний екземпляр
ГАЗ-12 фаетонРідкісний відкритий кузов
ГАЗ-21 “Волга”Одна з найвпізнаваніших машин свого часу
ЗАЗ-965Той самий “горбатий” Запорожець
Volkswagen T2Впізнаваний мікроавтобус, відомий як “хіпі-бус”
Chevrolet ImpalaАмериканська класика з великим кузовом
Mercedes-Benz W116 (1972-1980)Перший S-клас і перша у світі машина з серійною ABS від Bosch
Alfa Romeo Alfetta GTV (1974-1987)Дизайн Джуджаро, розгін 0-100 за 9,1 с
Rolls-Royce Corniche (1971-1995)Один із 1234 випущених. Такими їздили Сінатра, Маккартні, Елтон Джон
ЗІЛ-111Представницьке авто виключно для офіційних поїздок
Tatra 613 (1974-1996)Двигун V8 ззаду, повітряне охолодження. В Україну офіційно завезли лише 3 штуки

Це не просто “старі машини”. По них видно, як змінювались кузови, салони, фари, кермо, комфорт і саме уявлення про статусне авто.

Окрема деталь на території – червоний двоповерховий лондонський автобус. Він просто стоїть там і добре вписується в атмосферу музею. Навіть якщо ви не планували робити фото, біля нього, швидше за все, зупинитесь.

Ангаром можна прийти самостійно, але екскурсія тут справді має сенс. Там розповідають не просто “модель, рік, країна”, а пояснюють, чим ці авто були особливими, хто на них їздив і чому вони важливі для історії техніки.

Працює з п’ятниці до неділі, з 10:00 до 18:00. Дорослий квиток – 400 грн, для школярів, студентів і пенсіонерів – 200 грн. Оглядова екскурсія коштує 500 грн, індивідуальна – 900 грн. Перед поїздкою краще перевірити актуальні ціни й графік.

Музей “Кобзаря” – Черкаси

Колаж музею Шевченка та експозицій з Кобзарем

Якщо вже рухатися центральною Україною, то після Київщини логічно згадати Черкаси. Тут є ще один цікавий музей – невеликий за розміром, зате дуже сильний за ідеєю. Це Музей “Кобзаря” Тараса Шевченка.

Його часто називають музеєм однієї книги. І це якраз той випадок, коли одна книга важить більше, ніж здається. “Кобзар” – це не просто збірка віршів зі шкільної програми. Для українців це книга, через яку говорили про свободу, пам’ять, мову, біль і гідність. Саме тому їй присвятили окремий музей.

“Кобзарь” розташований у самому центрі Черкас – на розі вулиць Хрещатик і Байди Вишневецького, за адресою вул. Байди Вишневецького, 37. Це будинок братів Цибульських, де Тарас Шевченко жив кілька днів у липні 1859 року. Сам будинок збудували ще у 1852 році, і свого часу це була одна з найпомітніших будівель міста.

В середині можна побачити різні видання “Кобзаря”, зокрема раритетні. Тут показують як змінювалася книга, як її ілюстрували, як перекладали іншими мовами і як вона жила в різні часи. Тобто це не просто “ось стара книжка за склом”. Це історія того, як один текст став частиною української культури.

Музей писанки – Коломия

Колаж писанок і музею писанкарства в Коломиї

Після Києва й Черкас можна рухатися далі на захід – у Коломию. І тут є місце, яке складно переплутати з будь-яким іншим. Бо це велика писанка в центрі міста. Офіційна назва – Музей писанкового розпису, але більшість знає його простіше як Музей “Писанка”. У нашому маршруті він добре продовжує ідею музеїв, які тримаються на одній сильній темі.

Писанка в Україні – це не просто великодній сувенір. У ній зашифровані символи, кольори, побажання, родинні й регіональні традиції. Десь більше червоного, десь чорного, десь геометрія, десь рослинні мотиви. І коли бачиш сотні таких робіт поруч, стає зрозуміло, що це не “розмальоване яйце”, а ціла мова, якою люди говорили про життя, захист, сонце, землю, рід і віру.

У колекції – понад 12 тисяч писанок і декоративних яєць з України та інших країн. Там є писанки:

  • мальованки;
  • дряпанки;
  • роботи на курячій, гусячій, страусовій шкаралупі;
  • декоративні яйця з різних матеріалів.

Одна з найцікавіших деталей – у колекції згадують писанку віком понад 500 років, виконану природними барвниками на гусячому яйці.

Музей розташований у Коломиї на проспекті В’ячеслава Чорновола, 43б. Працює з 10:00 до 18:00, вихідний – понеділок. Вхідний квиток на офіційній сторінці музею вказаний 80 грн.

Навіть якщо ви не розбираєтесь у символах, кольорах і техніках розпису, там все одно є що роздивлятися.

Аптека-музей “Під чорним орлом” – Львів

Колаж з музею-аптеки та старовинних експонатів

Після Коломиї логічно залишитися на заході й заїхати до Львова. Тут музеї не треба довго шукати, вони просто трапляються під час прогулянки старим містом. Так і з Аптекою-музеєм “Під чорним орлом”. Вона розташована в центрі Львова, біля площі Ринок, на вулиці Друкарській, 2.

Це не стилізація “під старовину”, а справжня стара аптека, яка працює з 1735 року. Тобто сюди заходили не заради фото, а за ліками ще тоді, коли про сучасні аптеки в нашому розумінні мови не було. Зараз це і музей, і діюча аптека, тому ніби ви зайшли не просто в експозицію, а в шматок старого Львова.

Усередині можна побачити старовинний аптечний посуд, ваги, ступки, колби, шафи, рецепти, обладнання для виготовлення ліків. Є торговий зал, підземелля, внутрішній дворик і кілька кімнат з експонатами. Найцікавіше тут в атмосфері:

  • темне дерево;
  • старі баночки;
  • запах трав;
  • написи латиною.

А ще відчуття, що колись ліки готували майже вручну.

Цей музей добре показує, що історія – це не тільки про королів, війни й дати. Вона є і в таких звичайних речах, як аптека. Бо люди завжди хворіли, лікувалися, шукали настоянки, мазі, порошки, краплі. І через стару аптеку можна побачити, як змінювалася медицина, побут і саме ставлення до здоров’я.

Багато часу на нього не потрібно. Його зручно додати до прогулянки центром Львова – площа Ринок, Вірменська, Домініканський собор, все поруч. Але зайти варто точно. Та будьте готові, що доведеться чекати в черзі, щоб туди потрапити.

Ще кілька музеїв, які варто згадати

Звісно, це не всі цікаві музеї України. Є ще Музей води в Києві, де можна побачити як працює водопостачання міста й скільки всього стоїть за звичайним краном удома. Є Державний музей авіації імені Антонова, де зібрані літаки, гелікоптери й авіатехніка, яку складно відчути через фото чи підручник.

Такі місця не обов’язково відвідувати всі одразу. Їх можна додавати до різних поїздок – щось у Києві, щось у Львові, щось у Черкасах, Коломиї чи Переяславі. Головне бачити це наживо. Бо в там часто зберігається те, чого немає в шкільних підручниках – побут, речі, ремесла, техніка, дрібні історії людей. І саме з таких деталей краще розумієш, наскільки Україна велика, різна й цікава.

Кілька практичних відповідей для мандрівки

Що можна побачити в Пирогово?

Пирогів – це музей просто неба біля Києва. Там можна побачити старі українські хати, дерев’яні церкви, млини, комори, садиби й побут різних регіонів України. Сюди краще їхати на кілька годин і просто гуляти територією, бо площа велика, а експозиція показує Україну такою, якою вона була понад сто років тому.

Скільки коштує вхід у Пирогово?

Дорослий квиток коштує 200 грн, а для школярів, студентів, пенсіонерів та людей з інвалідністю 203 груп – 100 грн. Окремо оплачуються екскурсії, фото- чи відеозйомка, якщо вона потрібна.

Скільки коштує Музей води?

Вхід у Музей води коштує 200 грн для дорослих і 150 грн для дітей. Діти до 6 років у супроводі батьків проходять безплатно. Працює не щодня, тому перед візитом краще перевірити графік або записатися заздалегідь.

Scroll to Top