“Не у своїй тарілці” і ще багато інших українських фразеологізмів

Українська мова не тільки красива, а ще й колюча, дотепна, іноді різка, іноді ніжна. А все завдяки фразеологізмам. Це ті самі “як на світ народився” (стало краще), “як свиня на коня” (повне заперечення) чи “хоч греблю гати” (дуже багато) – коли одного образу вистачає, щоб передати цілу історію. Вони додають мові смаку, як спеції до борщу чи вареників. І, до речі, як і кулінарні традиції, фразеологізми теж мають свої “регіональні рецепти”. У кожному куточку України свої локальні перли. Десь “ходять як вшпарені” (метушаться), а десь “байдики б’ють” (нічого не роблять). Це як страви з різних регіонів – всі свої, рідні, але з різним присмаком.

У цій статті зібрали найбільшу колекцію українських фразеологізмів з поясненнями, прикладами та тематичними блоками. Щоб ви могли не просто “зубоскалити” (огризатися), а знати, що, коли та до чого. Бо в мові, як у житті іноді “і сміх, і гріх” (абсурд), іноді “не обібратися лиха” (біда), а іноді – “душа в душу” (злагода).

Що таке фразеологізми та чому це не просто красиві слова

У мові є звичайні слова, а є такі, що носять в собі цілу історію. Їх не завжди можна перекласти дослівно, бо “жаба давить” (заздрість) – це не про земноводну, і “зарубай на носі” (запам’ятай) – не про татуювання.

Такі вирази мають свою назву – фразеологізми. Це сталий зворот, який передає образно-емоційне значення. Є народного походження, книжні, запозичені з античної міфології та всі живуть у нашій мові поруч. І бувають різні:

• одні легко зрозуміти без пояснень (“мовчить як риба об лід” – нічого не каже);
• а інші потребують тлумача (“на вербі груші” – нісенітниці).

І щоб зрозуміти значення, іноді достатньо спитати у бабусі, вчителя чи будь-кого старшого, вони часто використовують ці вирази ще з дитинства. А можна просто відкрити словник. Так, існує і словник фразеологізмів. Як і багато інших, наприклад синонімів, антонімів, неологізмів, історизмів і навіть діалектизмів.

І краще таки зазирнути до нього (або розгорнути, якщо паперовий), ніж сидіти й “дивитись як баран на нові ворота” (не розуміти).

Скільки фразеологізмів в українській мові?

Точно не скаже ніхто. Так само, як і скільки слів загалом у мові. Але словники нараховують понад 20 тисяч фразеологізмів. Частину з них ми чули від бабусі, частину давно не вживають, а деякі народжуються просто зараз у соцмережах, чатах, серіалах. Наприклад, “іспанський стид” (відчуття сорому замість іншого) уже давно прижився в українській розмовній мові, хоч і не з класичних підручників.

20 фразеологізмів про стан людини (емоції, настрій, самопочуття)

Мова вміє краще за будь-якого психолога описати, що коїться всередині. Один фразеологізм і вже ясно, радісно тобі, зле, чи просто “пора вже чаю й теплих шкарпеток” (затишок). Ці вирази як сканер душі. Іноді весело, іноді гірко, але завжди точно. Серед них:

1. Не в своїй тарілці – коли незручно, ніяково, ніби не на своєму місці.
2. Гріти чуба – працювати так, що піт капає.
3. Руки опускаються – коли вже немає сил і бажання щось робити.
4. Рвати на собі волосся – сильно жалкувати або нервувати через щось.
5. З себе вискакувати – намагатися з усіх сил, викладатися по повній.
6. Мов у воду опущений – виглядаєш пригнічено, засмучено.
7. Душа не на місці – тривога, неспокій, щось муляє всередині.
8. Як муха в окропі – носишся, метушишся, не можеш заспокоїтись.
9. Сльози навертаються – от-от розплачешся.
10. Серце завмирає – різко стає страшно або дуже тривожно.
11. Не чути землі під собою – або від радості, або від турбот не помічаєш як летить час.
12. На душі шкребуть коти – сумно, щемко, якось гірко без видимої причини.
13. Радий як слон – щасливий по максимуму.
14. Здоровий як бик – людина має справді хороше здоров’я, ні на що не скаржиться, виглядає потужно та енергійно.
15. Бісики пускати – грайливо стріляти очима, залицятись.
16. Бути на коні – коли все вдається, настрій – ракета.
17. Бути на сьомому небі – такий щасливий, ніби літати хочеться.
18. Води не замутить – дуже тихий, спокійний, ніби мишку не образить.
19. Задирати голову – поводитися гордо, навіть зверхньо.
20. Скреготати зубами – стримує злість або роздратування.

А ще можна “випустити пару” (виговоритись). Бо українська мова вміє говорити про почуття краще за будь-якого психолога. І хочеться, щоб у житті частіше було “на серці легко” (радісно), а не “мов ком у горлі” (тривога). Щоб “на обличчі цвіла усмішка” (радість), а не “тінню проходив” (смуток). Щоб “жити – не тужити” (безтурботність), а не “гризти себе зсередини” (самодокір).

Бо кожна така фраза як емоційна шпаргалка. Влучна, жива й справжня.

20 фразеологізмів про характер і поведінку

Мова вміє описати характер не гірше за психологічний портрет. Один влучний вислів і вже видно, з ким маєш справу:

1. Хома невірний – хто завжди сумнівається, поки сам не перевірить.
2. Сім п’ятниць на тиждень – хто постійно змінює думку, не тримається слова.
3. Грати першу скрипку – бути головним, вести за собою.
4. Гладити по голові – усе пробачати, надто поблажливо ставитися.
5. Тримати хвіст бубликом – бути життєрадісним, оптимістом.
6. Пасти задніх – постійно відставати, не встигати за іншими.
7. Міцний горішок – впертий, рішучий або той, кого не легко “зламати”.
8. Не в тім’я битий – тямущий, швидко міркує.
9. Вітер у голові – легковажний, несерйозний.
10. Тримати язика за зубами – вміє мовчати, не видає таємниць.
11. Ні риба, ні м’ясо – безхарактерний, ніякий.
12. Гнути кирпу – задаватися, поводитися зверхньо.
13. Крутити хвоста – вередувати, “будувати з себе”.
14. П’яте колесо у возі – хтось зайвий, непотрібний у ситуації.
15. Сіль землі – найкращі представники серед інших.
16. Дивиться як баран на нові ворота – нічого не розуміє, розгублений.
17. Грати на нервах – свідомо дратувати когось.
18. Мухи не образить – дуже м’яка, лагідна людина.
19. Хоч кіл на голові теши – дуже впертий.
20. Залізна людина – про самодисципліну, силу волі.

Тут і жар, і гумор, і правда життя. Бо характер це не лише про “добрий” чи “впертий”. Це про те, як ми йдемо по життю, чи з гордо піднятою головою, чи “крутимось як вуж на сковорідці” (викручуватись).

15 українських фразеологізмів про дію, активність і бездіяльність

Є люди, які завжди “у ділі” – киплять, метушаться, “не сидять на місці”. А є ті, хто “валяє дурня” (нічого не робить). І мова це дуже тонко передає.

Ось приклади:

1. Рвати жили – працювати на межі можливостей, з останніх сил.
2. Гріти місце – сидіти без діла, лише вдавати, що зайнятий.
3. Як в’юн в ополонці – крутитись без зупину, справ багато, а результату мало.
4. Гратися з вогнем – займатися ризикованою справою, «провокувати долю».
5. Водити за ніс – обманювати, тягнути час, не даючи чіткої відповіді.
6. Дати маху – сильно помилитися в дії чи оцінці ситуації.
7. Робити з мухи слона – перебільшувати проблему або подію.
8. Брати бика за роги – діяти рішуче, без зволікань.
9. Тягнути кота за хвіст – зволікати, не поспішати з дією.
10. Кинути слова на вітер – обіцяти щось, але не виконати.
11. Не розгинаючи спини – важко працювати без відпочинку.
12. Ходити колами – робити щось без результату, топтатися на місці.
13. Гуляти на всі гроші – дозволити собі максимум, не стримуватись.
14. Коптити небо – жити даремно, нічого корисного не робити.
15. Махнути рукою – здатись, перестати щось робити.

Тут про темп, про намір, про результат. Бо дія це не лише робити щось руками. Це ще й про те, як ми включаємося в життя. Чи з азартом “рвемо жили” (перенапруження), чи просто “гріємо місце” (лінь). І нехай таких, хто “працює за двох” (викладатись повністю, ще й за когось), буде більше, а от “валяння дурня” (гуляти без діла) – менше.

10 фразеологізмів про гроші, жадібність і статки

Гроші – тема чутлива. У когось їх “кури не клюють” (багато), а хтось “сушить сухарі” (зовсім немає). Мова це тонко відчуває, адже передає і жадібність, і достаток, і бідність, і ставлення до багатства. Іноді з іронією, іноді з болем, а іноді з точністю, від якої хочеться або сміятись, або плакати. І робить це досить таки колоритно:

1. Купатися в грошах – мати дуже багато грошей, жити розкішно.
2. Гроші ллються рікою – витрачається багато, легко, ніби без рахунку.
3. Грошей як грязі – аж занадто багато, вистачає з головою.
4. Рахує кожну копійку – дуже економний, навіть жадібний.
5. Вивертати кишені – залишитись без грошей, витратити все.
6. Кусати лікті – шкодувати через марну витрату чи невдалу покупку.
7. Грошей як кіт наплакав – дуже мало, практично нічого.
8. Не по кишені – надто дорого, не можеш собі дозволити.
9. Жити на широку ногу – дозволяти собі все, жити розкішно.
10. На чорний день – про відкладені кошти про запас.

Відчуваєте, як мова може передати фінансовий стан, навіть не називаючи його прямо? Жодного слова “борг”, “жадібність” чи “багатство”, але все ясно. Іноді достатньо одного образу, щоб зрозуміти, що “винен як земля колгоспу” (великий борг), хтось “рахує чужі гроші” (цікавість), а когось “обдерли як липку” (забрали все). Це не бухгалтерія, а народна поезія з гумором, точністю й натяком, який зрозуміє кожен без калькулятора.

7 фразеологізмів про стосунки між людьми

Стосунки це не лише романтика і “вічна весна в душі” (закоханість). Іноді там теж “жаба давить” (коли радіти за когось не виходить), хтось “грає на нервах” (свідомо дратувати). І мова це все давно вже підмітила:

• Як кішка з собакою – постійно сваритися, не знаходити спільної мови.
• Ходити довкола – не говорити прямо, натякати замість чесної розмови.
• Зводити рахунки – витягувати образи з минулого, замість вирішити теперішнє.
• Не з нашого поля ягода – людина чужа по духу, ніби поруч, але зовсім “не твоя”.
• Прикусити язика – замовкнути вчасно, стримати емоцію або дурне слово.
• Розбити глек – посваритися так, що “тріщина пішла”.
• Дати гарбуза – відмовити комусь, зазвичай у стосунках або симпатії.

Іноді стосунки це “у вогонь і воду” (куди завгодно), а іноді “як горохом об стіну” (не можна вплинути на когось). А буває, що посварилися і не помиряться аж “до нових віників” (надовго). Тож не дивно, що навіть любовна історія в нашій мові може звучати як “вилами по воді писано” (невідомо як буде). Але головне, що кожне слово тут із душею. І з досвідом.

9 цікавих фразеологізмів про розум, кмітливість і дурість

Про розум у нашій мові говорять без лекцій і дипломів. Один образ і вже ясно перед вами “світла голова” (розумна, кмітлива людина), чи той, хто “грошей не бере за дурість” (іронія). Іноді лагідно кепкують, іноді прямо “по макітрі” (дістати догану). Але завжди влучно:

• Не в тім’я битий – тямущий, кмітливий, зі здоровим глуздом.
• Дурний як пень – дуже обмежений, не розуміє очевидного.
• Курити філософські цигарки – філософствувати, мудрувати без конкретики.
• З’їв собаку (на чомусь) – має великий досвід, добре розбирається в справі.
• Плавати в темі – погано орієнтуватися, не знати предмету.
• Голова як решето – усе забуває, нічого не тримається в пам’яті.
• Туго міркує – думає повільно, складно сприймає нову інформацію.
• Далеко піде – про людину з потенціалом, яка ще себе покаже.
• Як курка лапою – робити щось дуже незграбно, абияк, без знання.

А завершити хочеться ще кількома виразами, які не потрапили до списку, але чудово доповнюють картину й не тільки про розум, а й про життєвий досвід:

• Чув дзвін та не знає де він – щось знає, але не розібрався, а вже розказує.
• Ні собі, ні людям – не зробить сам і комусь не дасть, безтолковість помножена на впертість.
• Баляндраси (ляси) точити – вести пусті розмови ні про що, тільки язиком чесати.
• Накивати п’ятами – втекти швиденько, коли запахло смаженим.
• Голки не підточиш – зроблено настільки чітко й розумно, що й причепитись ні до чого.

Бо іноді треба лиш кілька слів, щоб описати людину чи “бачила смаленого вовка” (мати справу з небезпечним) в житті. А буває і таке, що сенсу “як з козла молока” (ніякої користі). І тут вже нічого не зробиш, мова сказала все сама.

Фразеологізми про життєву ситуацію та стан справ

У житті не завжди “як по маслу” (гладко, без перешкод). Буває, що “усе шкереберть” (все перевернулося догори дриґом), “пливе з рук” (повний хаос), а майбутнє “за сімома замками” (недоступне). Але й це усе мова вміє сказати, ще й так, що “годі й питати” (і так усе ясно). Наприклад:

Фразеологізм	Значення	Приклад
Ні туди ні сюди	глухий кут, не знаєш, як діяти	І розійтись наче не хочеться, і разом важко, ой і ні туди ні сюди.
Якось воно буде	надія, що проблема вирішиться сама	Та не переймайся, якось воно буде, головне – не зупиняйся.
Куди вітер віє	невизначеність, орієнтування на ситуацію	Він сам не знає, чого хоче, куди вітер віє, туди й хилиться.
Занести за хмари	ускладнити, заплутати, зробити недосяжним	Все було просто, поки бухгалтер не заніс усе за хмари своїми розрахунками.
Ходити по лезу ножа	бути в небезпечній, нестабільній ситуації	Після тієї заяви він ходить по лезу ножа, будь-яка помилка і все.
Витягти з багна	вивести ситуацію з кризи, “витягнути” когось із біди	Вони витягли свій бізнес з багна після повного провалу.
Вивести на чисту воду	викрити обман або приховану правду	Журналістам вдалося вивести чиновника на чисту воду.
Триматися на чесному слові	ось-ось розвалиться, тримається ледь-ледь	Їхнє обладнання тримається на чесному слові, все старе й глючить.
Куди очі дивляться	куди попало, без плану чи логіки	Петро пішов куди очі дивляться аби тільки втекти від усього.
Сидіти на пороховій бочці	напружена ситуація, у будь-який момент може “вибухнути”	У тій компанії всі сидять на пороховій бочці, адже керівництво міняється щотижня.
Пасти задніх	сильно відставати, бути в гіршому становищі	У рейтингу ми пасемо задніх, але ще не все втрачено.

Достатньо кількох слів, щоб змалювати цілий стан справ з усіма його хитрощами, тріщинами, надією й правдою.

Смішні українські фразеологізми, які не втримають від усмішки

Мова то не лише серйозно. Іноді вона така дотепна, що хоч бери й записуй у стендап. Ось кілька фразеологізмів, які викликають усмішку не тільки змістом, а й формою:

• Не варить баняк – “щось не те з логікою”, розум тимчасово вийшов покурити.
• Смикати чорта за хвоста – займатися дурницями просто “щоб було”.
• Танцювати від печі – починати з чогось зовсім не того.
• Горобець у голові свистить – щось десь гуде в уяві, а думка не приходить.
• Як рак свисне – “колись”, але точно не сьогодні.
• В зубах нав’язло – стільки разів уже чули, що аж “вуха в’януть”.
• Як корова на ковзанці – незграбно, смішно й трохи небезпечно водночас.

А деякі фрази – це взагалі окрема поетична ліга. Вони звучать так, що хочеться вставити в пісню або зробити назвою гумористичного шоу:

• Згадала баба, як дівкою була – дуже “вчасно” нагадала щось із минулого.
• У свинячий голос – настільки пізно, що аж соромно.
• Як Сірку муху з’їсти – щось дуже просте, легке завдання.
• Хоть горшком назви, аби в піч не совали – аби ставились добре, а як називають, то байдуже.
• Хай йому грець! – сердите або здивоване “ой, та що ж це таке!”
• Воду решетом носити – робити щось абсолютно безглузде й безрезультатне.
• З-під ринви на дощ – з однієї халепи в іншу.

Українські фразеологізми – це коли смієшся й розумієш, що половину життя говориш цитатами бабусі, навіть не здогадуючись. Але ж як влучно, як по-живому. І головне, що зрозуміє кожен, навіть якщо “баняк не варить” (не розуміє нічого).

Відповіді на часті питання

Як з гуски вода фразеологізм?

Це коли людині все байдуже. Наче нічого не чіпляється, хоч що скажи.

Що означає фразеологізм “золота молодь”?

Так називають тих, хто живе розкішно, але сам нічого не досяг.

Чи є серед фразеологізмів міфологічні?

Так, і їх чимало:

• Вавилонське стовпотворіння – метушня, хаос.
• Гордіїв вузол – складність, заплутаність.
• Дамоклів меч – загроза, напруга.
• Авгієві стайні – безлад, занедбаність.
• Аріаднина нитка – підказка, орієнтир.
• Еолова арфа – чутливість, емоційність.